21-24 листопада 2024 року в Бостоні, США відбулася щорічна конференція Асоціації слов’янських, східноєвропейських та євразійських досліджень ASEEES 2024.
Цьогорічна Конференція була присвячена загальній об’єднуючій тематиці Визволення (Liberation) досліджуваного регіону. У конференції взяли участь українські вчені, організувавши секцію під назвою «Виміри інституційного визволення України: медіа, кримінальна юстиція, інформаційна безпека та освіта» (Dimensions of Institutional Liberation of Ukraine: Media, Criminal Justice, Informational Security and Education) (23 листопада 2024 року).
Учасниками секції стали Ксенія Юртаєва, голова наглядової ради НДІ ППСН, к. ю. н., доцентка, LL.M (Харківський національний університет внутрішніх справ), Катерина Сіріньок-Долгарьова, к. н. соц. ком., доцентка (Запорізький національний університет), гостьова дослідниця Центру Вайзера з вивчення Європи і Євразії (Мічиганський університет), Анна Тараненко, к. політ. н., доцентка (Національний університет «Києво-Могилянська академія»; участь у заході за підтримки Українсько-Американської Координаційної Ради (UACC)) і Єлизавета Щепетильникова, PhD, Hans de Wit Fellow (Бостонський коледж). Модераторами секції виступили Метью Полі (Університет штату Мічиган) та Аарон Моше Кеннет (Індіанський університет Блумінгтон).
Секцію було відкрито доповіддю Єлизавети Щепетильникової «Шлях до визволення вищої освіти та науки України: децентралізація академічних інституцій задля деконструкціі радянської спадщини» (Towards Liberation of Ukrainian Higher Education and Research: Decentering Academic Institutions for Deconstruction of the Soviet Legacy). У доповіді було розкрито питання впливу розпаду СРСР та ідеологічної лібералізації на відновлення субʼєктності українських науковців, їх фахових обʼєднань та академічних інституцій. Особлива увага була приділена впливу кризи на онтологічні трансформації у закладах вищої освіти, науково-дослідних інститутах, журналах, фахових асоціаціях та поза академічних дослідницьких організаціях. Єлизавета Щепетильникова окреслила виклики повʼязані з протиріччями між субʼєктами націленими на реформи та групами, які опираються змінам. Резюмуючи, Єлизавета Щепетильникова зазначила що російська війна проти України та масштабне вимушене переміщення українських науковців поглиблюють звʼязки української академії з глобальною науковою спільнотою та сприяють делегітимізаціі пост-радянських практик.
Ксенія Юртаєва представила доповідь «Лібералізація системи кримінальної юстиції в Україні: шлях відмови від пережитків радянського минулого до встановлення післявоєнної справедливості» (Liberation of the Criminal Justice System of Ukraine: from Abandoning Relics of the Soviet Past to Establishing Post-War Justice). У доповіді вона окреслила шлях України до лібералізації системи кримінальної юстиції, визначила проблеми та досягнення лібералізації правоохоронної, судової та пенітенціарної систем Україні за 33 роки незалежності. Ксенія Юртаєва приділила особливу увагу викликам кримінальній юстиції України після початку агресії Російської Федерації проти України та окреслила нагальні завдання, які у зв’язку з цим постали перед правоохоронною, судовою та пенітенціарною системою України. Зокрема було висвітлено та обговорення проблеми забезпечення поводження з в’язнями війни, документування воєнних злочинів, міжнародної співпраці у цій сфері та правовим обмеженням захисту прав людини в умовах збройних конфліктів.
Анна Тараненко представила доповідь на тему «Забезпечення та підтримка звільнення через інформаційну та когнітивну безпеку: фактор громадянського суспільства України» (Ensuring and Sustaining Liberation through Information and Cognitive Security: Factor of the Civil Society of Ukraine). Під час виступу Анна Тараненко, зокрема, висвітлила наступні питання: російська агресія проти України як один з найсерйозніших викликів системі регіональної безпеки після Другої світової війни; гібридний вимір російської агресії проти України; основні види та характеристики загроз інформаційній та когнітивній безпеці. Анна Тараненко підкреслила, що інформаційно-когнітивні атаки Росії проти України спрямовані на дискредитацію дій українського політичного керівництва, поляризацію українського суспільства, ускладнення механізмів забезпечення продовольчої безпеки, підрив суспільної довіри до вільних ЗМІ та делегітимізацію української політичної системи. Анна Тараненко проаналізувала активність громадянського суспільства як фактор інституційної лібералізації України. Резюмуючи свою доповідь вона визначила співпрацю держави й громадян як один з вирішальних факторів стійкості України перед агресією та ессенціальну складову протидії загрозам в інформаційній та когнітивній сферах.
Катерина Сіріньок-Долгарьова виступила з доповіддю «Журналістика миру і рішень: як медіа торують шлях до звільнення України, сприяють стійкості й зміцненню громадянського суспільства в Україні» (“Peace and Solutions Journalism in Ukraine: How Media Pave the Way towards Liberation through Building Resilience and Strengthening Civil Society”). Ця тема не просто привертає увагу міжнародної наукової спільноти до України, а й демонструє, як українські медіа (зокрема, розглянуто кейс українського онлайн-видання «Рубрика») стають платформою для рішень, миру й стійкості, формуючи громадянське суспільство навіть у найскладніші часи. Увагу акцентовано на тому, що журналісти висвітлюють не стільки проблеми України, а насамперед зосереджуються на пошуку їх рішень через залучення волонтерських, благодійних і державних ініціатив, висвітлюючи переважно тематику фізичного і ментального здоров’я країни, допомоги українському війську. Дослідження є частиною наукової складової проєкту Еразмус+ Модуля Жана Моне EUROPEACE, який успішно реалізується на факультеті журналістики Запорізького національного університету.
Питання, порушені на секції, були узагальнені та обговорені запрошеними дискусантами Метью Полі та Аароном Моше Кеннетом. Після відповідей спікерів на пропозиції та запитання дискусантів, до обговорення тематичних питань була залучені присутні представники громадськості та наукової спільноти. Під час заключної частини секційного засідання спікери відповіли на численні запитання від аудиторії та окреслили перспективи подальших досліджень.
